Ласкаво просимо
Новини
Про факультет
Історія факультету
Факультет сьогодні
Кафедри сьогодні
Наші лауреати
Наші ветерани
Відгуки
Структура факультету
Абітурієнту
Навчання
Студ. самоврядування
Наукова робота
Рада молодих вчених
Аспірантура
Докторантура
Міжнародні зв'язки
Профбюро
Працевлаштування
Фотогалерея
Ресурси
Контакти
Про сайт
Пошук
Профбюро хімічного факультету

Кафедри сьогодні


Кафедра аналітичної хімії

Кафедра неорганічної хімії

Кафедра органічної хімії

Кафедра фізичної хімії

Кафедра хімії високомолекулярних сполук

Кафедра аналітичної хімії

Кафедру аналітичної хімії в післявоєнний час очолювали акад. AH України А.К. Бабко, проф. І.В. П'ятницький, з 1986 р. - проф. В.В. Сухан. В 1990 р. до кафедри аналітичної хімії було приєднано кафедру хімії та аналізу рідкісних елементів, яку було створено як кафедру хімії рідкісних елементів та технічної хімії в 1961 році (перейменовано у 1971 р.). Впродовж багатьох років кафедру хімії та аналізу рідкісних елементів очолював акад. AH України А.Т. Пилипенко. Під його керівництвом проводились наукові дослідження в напрямку розвитку теорії та практики застосування органічних реактивів в аналізі, зокрема сульфуровмісних органічних сполук. Вивчалися також будова органічних реагентів та їх металокомплексів спектральними методами із застосуванням квантово-хімічних розрахунків, були розроблені квантово-хімічні підходи щодо прогнозування хіміко-аналітичних властивостей комплексних сполук.

Найвагоміший внесок у розвиток аналітичної хімії в Київському університеті в післявоєнні роки зробили академіки А.К. Бабко, А.Т. Пилипенко та професор І.В. П'ятницький. А.К. Бабком було створено на кафедрі аналітичної хімії новий науковий напрямок: "Комплексні сполуки в аналітичній хімії". Багато уваги приділялось дослідженню комплексоутворення у розчинах. А.К. Бабко разом із учнями професорами М.Й. Штокало, А.Т .Пилипенком, І.В. П’ятницьким і М.М. Тананайко започаткував перспективний напрямок аналітичної хімії - застосування в аналізі різнолігандних комплексів. В співавторстві із проф. М.Й. Штокало було розроблено метал-індикаторний метод дослідження комплексних сполук у розчинах, який і зараз не втратив свого значення при дослідженні безбарвних комплексів. Під керівництвом А.К. Бабка було започатковано хемілюмінесцентний аналіз, який набув подальшого розвитку в роботах доц. Л.І. Дубовенко, доц. Л.А. Пилипенко і проф. О.А. Запорожець. Під керівництвом професорів І.В. П’ятницького та В.В. Сухана проводилися дослідження екстракції, зокрема в системах: метал - органічна основа - електронегативний ліганд та іон металу - хелатоутворюючий ліганд. Плідна наукова робота співробітників кафедри була відзначена преміями і нагородами. Так, лауреатами премії ім. Л.В. Писаржевського AH України стали: 1985 р. - А.Т. Пилипенко й М.М. Тананайко за монографію "Разнолигандные и разнометалльные комплексы и их применение в анализе", 1990 р. - І.В. П'ятницький, В.В. Сухан за монографію "Маскирование и демаскирование в аналитической химии". Вчені кафедри завжди багато уваги приділяли навчально-методичній роботі. Досить сказати, що підручник "Кількісний аналіз", написаний А.К. Бабком та І.В. П'ятницьким у 1974 p., ще й досі є основним підручником для хіміків в усіх університетах країн колишнього СНД. А за підручник "Аналітична хімія" Ф.Г. Жаровський, А.Т. Пилипенко, І.В. П'ятницький удостоєні в 1973 р. Державної премії України.

З 2000 р. кафедру очолює проф. В.М.Зайцев. Основна увага приділяється розвиткові і впровадженню у навчальний процес сучасних фізичних методів аналізу, зокрема, ІЧ-спектроскопії, хроматографічних методів аналізу, атомно-абсорбційної та молекулярної спектрометрії, аналізу органічних речовин.

В період з 1990 р. по 2003 р. співробітниками кафедри опубліковано 4 монографії, 2 підручники та один учбовий посібник: А.Т. Пилипенко, Л.А. Пилипенко, А.И. Зубенко. "Органические реагенты в неорганическом анализе" (1994). В.М.Зайцев "Комплексоутворюючі кремнеземи. Синтез, будова закріпленого шару та хімія поверхні" (2002), В.М. Островская, О.А. Запорожец, Г.К. Будникова, Н.М. Чернавская. "Вода. Индикаторные системы" (2002). Б.Й. Набиванець, В.В. Сухан, Л.В. Калабина "Аналітична хімія природного середовища" (1996), В.В. Скопенко, Л.І. Савранський "Координаційна хімія" (1997), В.В. Сухан, Т.В. Табенська, А.Й. Капустян, В.Ф. Горлач "Хімія. Посібник для абітурієнтів" (1995). Створено та розміщено в мережі Інтернет 2 електронні монографії та один учбовий посібник. Ряд співробітників кафедри було відзначено преміями та нагородами. Зокрема, професор О.А. Запорожець (1995 р.) та асистент Н.І. Смик (2001) за наукові досягнення в галузі застосування іммобілізованих аналітичних реагентів в аналізі стали лауреатами премії імені Тараса Шевченка Київського університету.

Нині наукові дослідження на кафедрі аналітичної хімії проводяться в напрямку обґрунтування застосування комплексних сполук в аналізі, розробки високочутливих, селективних та експресних методів визначення якісного і кількісного хімічного складу різноманітних матеріалів. Інтенсивно розвиваються фундаментальні та прикладні аспекти екоаналітичної хімії. Успішно розвивається новий напрямок аналітичної хімії - розробка, вивчення та застосування в аналізі твердофазних аналітичних реагентів. Розвиток гетерогенно - гетерофазної координаційної хімії дозволяє створювати унікальні адсорбенти для селективного концентрування та розділення екотоксикантів неорганічної та органічної природи, антибіотиків тощо в об’єктах довкілля та біологічних рідинах; індикаторних систем та біологічних сенсорів, візуальних тест- та комбінованих й гібридних методів аналізу. Окрім того на кафедрі виконуються роботи по розробці нового методу концентрування - міцелярної екстракції мікрокомпонентів з водних розчинів фазами неіонних поверхнево-активних речовин. На базі цих досліджень запропоновано титриметричні та гібридні методи визначення поверхнево-активних речовин та органічних токсикантів у природних і стічних водах.

В період з 1993 р. до 2003 р. співробітниками і аспірантами кафедри аналітичної хімії захищено 10 кандидатських та 2 докторські дисертації. О.Ю.Назаренко захистив докторську дисертацію у 1993 р. і викладає аналітичну хімію в університеті м. Буфало (США), О.А. Запорожець захистила докторську дисертацію у 2003 р. і працює професором кафедри аналітичної хімії Київського національного університету.

Кафедра неорганічної хімії

На кафедрі неорганічної хімії, яку очолював з 1950 р. Ю.К. Делімарський, проводилися дослідження з електрохімії розплавлених солей, що стали основним напрямком наукових пошуків кафедри. Поряд із цим з ініціативи професора Я.А. Фіалкова розпочалося вивчення комплексних сполук, яке згодом стало домінуючим у науковій діяльності кафедри. У 1960-1977 р.р. кафедру неорганічної хімії очолював професор А.М. Голуб, з 1978 по 1998 р.р. академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України В.В. Скопенко, нині – член-кор. НАН України М.С. Слободяник. На кафедрі читались і читаються такі загальні курси як "Неорганічна хімія", "Інформатика і програмування", "Математичні методи в хімії", "Будова речовин", "Матеріалознавство", "Фізичні методи дослідження хімічних сполук", "Основи екології", "Хімічна технологія". Курс неорганічної хімії на хімічному факультеті читали: академік AH України Ю.К. Делімарський, професори А.М. Голуб, В.В. Скопенко, В.О. Калібабчук, М.С. Слободяник. Серед підручників, виданих викладачами кафедри: А.М. Голуб. Неорганічна хімія, В.В. Григор’єва, В.М. Самійленко, А.М. Сич. Загальна хімія, В.В. Скопенко, В.В. Григор'єва. Найважливіші класи неорганічних сполук, С.А. Недилько, П.П. Попель. Общая и неорганическая химия. Сборник задач, С.А. Неділько, П.П. Попель. Загальна та неорганічна хімія. Задачі та вправи, К.М. Бойко, В.М. Самойленко, Н.С. Слободяник, Н.В. Улько. Общая и неорганическая химия. Практикум.

Ще на початку 60-х років основними на кафедрі неорганічної хімії стали два напрями наукових досліджень: хімія координаційних сполук та оксидні матеріали з особливими електрофізичними властивостями. Дослідження в галузі координаційних сполук пов’язані з іменами А.М. Голуба та В.В. Скопенка. Під їх керівництвом було створено наукову школу, яка вважається однією з найавторитетніших не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Досягнення школи відзначені двома Державними преміями України в галузі науки і техніки (1990 р. - А.М. Голуб, В.В. Скопенко, В.М. Самойленко, Т.П. Лішко, 1995 р. - В.В. Скопенко, В.М. Кокозей) та премією ім. В. Вернадського (2000 - В.В. Скопенко). За заслуги в науково-педагогічній роботі та розбудові університету академік В.В. Скопенко удостоєний звання Герой України з врученням ордену Держави (1999), нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів, обраний почесним доктором Братіславського, Ягелонського, Чернівецького, Чаотунгського (Тайвань), Таврійського, Московського, Цзілінського (КНР), Ростовського університетів та почесним професором Міжнародного університету Платона.

Перший період розвитку школи був пов’язаний із систематичним вивченням координаційних сполук з псеводогалогенідними лігандами і одержав своє логічне завершення в монографії "Chemie der Pseudohalogenide", опублікованої у 1979 р. в Берліні, яка пізніше видана українською та англійською мовами. Другий період розвитку школи можна характеризувати створенням нових наукових напрямів: біокоординаційна хімія, координаційна хімія на поверхні твердого тіла, прямий синтез координаційних сполук. Так, з’ясування біохімічної ролі амінокислот та біологічних функцій, які виконують метали в живих організмах, дали поштовх дослідженням координаційних сполук з амідними, гідразидними, оксимними та карбациламідофосфатними лігандами. У напрямку координаційної хімії на поверхні твердого тіла проводяться дослідження процесів комплексоутворення на поверхні кремнеземів, модифікованих N-, O-, S- та P-вмісними органічними та неорганічними лігандами. Дослідження реакцій комплексоутворення за участю металічних порошків та оксидів металів дали можливість сформувати новий науковий напрямок – прямий синтез координаційних сполук. Результати досліджень узагальнені в монографіях: В.В. Скопенко, В.М. Кокозей, О.Ю. Васильєва, В.О. Павленко та ін. "Прямой синтез координационных соединений" (1997), В.В. Скопенко, В.М. Кокозей, О.Ю. Васильєва, В.О. Павленко та ін. "Direct synthesis of coordination and organometallic compounds" (1999), Ю.В. Холін, В.М. Зайцев. "Комплексы на поверхности химически модифицированных кремнеземов" (1997), В.М. Зайцев. "Комплексообразующие кремнеземы: синтез, строение привитого слоя, химия поверхности" (1997). Докторські дисертації захистили: В.М. Кокозей (1994), Р.Д. Лампека (1997), В.М. Зайцев (1997), А.К. Трохимчук (1997), К.В. Домасевич (1998), А.І. Брусиловець (2000), О.А. Голуб (2002), В.М. Амірханов (2002), І.О. Фрицький (2003). Серед опублікованих підручників: Голуб А.М., Скопенко В.В. Основи координаційної хімії (1977), В.В. Скопенко, Л.І. Савранський "Координаційна хімія" (1997), В.В. Скопенко, В.Я. Зуб. "Координаційна хімія. Практикум" (2002).

На початку 60-х років А.М. Голуб започаткував на кафедрі новий науковий напрямок - матеріалознавчий. Стрімкий розвиток нових галузей науки і техніки потребував створення нових неорганічних матеріалів з особливими оптичними, електрофізичними, магнітними та іншими властивостями. Саме тоді розпочалися інтенсивні дослідження, які можна сформулювати таким чином: "склад-структура-властивості". Для вирішення цієї проблеми розпочалися широкі дослідження перспективних оксидних матеріалів на основі РЗЕ, як то алюмінатів, галатів, хромітів, хроматів, ванадатів, молібдатів, вольфрамітів, манганітів, ніобатів, танталатів, кобальтатів, тощо. Одночасно розпочалися дослідження по з'ясуванню закономірностей синтезу фосфатів у розчинах та розплавах, почалось вивчення взаємозв'язку між складом, структурою та властивостями подвійних фосфатів одно- та полівалентних металів.

Саме в шестидесяті роки на кафедрі було синтезовано найрізноманітніші матеріали для нової техніки з широким спектром фізико-хімічних властивостей, як то напівпровідники, сегнетоелектрики, п'єзоелектрики, ферити, терморезистори, нелінійно-оптичні та інші оптичні матеріали, люмінофори.

В другій половині семидесятих років (під керівництвом академіка НАН України Скопенка В.В.) та з кінця ХХ століття (під керівництвом член.- кор. НАН України Слободяника М.С.) матеріалознавчі дослідження почали охоплювати нові сфери. У рамках цього напрямку розроблені фізико-хімічні основи керованого синтезу кристалічних фосфатів одно- та полівалентних металів, а також функціональних оксидних матеріалів (професори М.С. Слободяник, П.Г. Нагорний, С.А. Неділько, доценти Ф.Ф. Григоренко, К.М. Бойко, А.М. Сич, д.х.н. Ю.О. Тітов). Зокрема, з’ясовано закономірності кристалоутворення складних фосфатів у розчин-розплавах систем типу MIO-P2O5-MxOy. Встановлено взаємозв’язки між складом, будовою та властивостями синтезованих подвійних фосфатів одно- та полівалентних металів. Розроблено нові підходи до синтезу гетеровалентнозаміщених фосфатів з кристалічними каркасами типу КТР, Nasicon та лангбейніт. Синтезовано та досліджено ряд нових фосфатних матриць, з’ясовано вплив гомо- і гетеровалентного заміщення та умов вирощування кристалів на нелінійно-оптичні характеристик складних фосфатів типу КТР (КТіОРО4) (професори М.С. Слободяник та П.Г. Нагорний). Розробляються енергозберігаючі методи синтезу особливо міцної конструктивної кераміки, оксидних матеріалів з металічною, а потім і високотемпературною надпровідністю (проф. Неділько С.А., асс. Дрозд В.О.). Досліджено залежність умов синтезу та різних типів заміщень на фізико-хімічні властивості складно заміщених сполук. Встановлені особливості утворення представників сімейства шаруватих перовскітоподібних сегнето-, п’єзоелектриків типу AnBnO3n+2 із систем сумісно осаджених компонентів. Синтезовано та досліджено ряд нових сполук, твердих розчинів та поліморфних модифікацій загального складу AnBnO3n+2, визначено їх кристалічну структуру. Встановлено взаємозв’язки між складом, типом гетероатомів, способом їх локалізації в перовскітоподібних блоках та ступенем ацентричності (величиною спонтанної поляризації) складнозаміщених фаз типу AnBnO3n+2. Визначені критерії реалізації шаруватих сполук типу AnBnO3n+2 (д.х.н. Ю.О. Тітов).

Цикл робіт з хімії фосфатів полівалентних металів відзначено в 1989 році премією ім. Л.В.Писаржевського НАН України (В.В. Скопенко, М.С. Слободяник, П.Г. Нагорний). Докторські дисертації захистили: С.А. Неділько – 1994 р., П.Г. Нагорний – 1998 р., Ю.О. Тітов – 2003 р.

У дев'яності роки ХХ століття науковці кафедри брали участь у виконанні міжнародних проектів за програмою INTAS. Результати наукових досліджень друкуються у міжнародних та вітчизняних журналах.

Кафедра органічної хімії

Кафедра органічної хімії є одною з найстаріших на хімічному факультеті – вона була заснована 1891 року. В 1944-1962 pp. кафедру очолював Кіпріанов А.І., академік AH України. Разом зі своїми учнями (Стеценко О. В., Бабичев Ф.С., Корнілов М.Ю., Хиля В.П.) він дослідив поряд із ціаніновими барвниками нові гетероцикли, і ця тематика стала головною для кафедри в подальші роки. З ім'ям Кіпріанова А.І. пов'язане відкриття явища взаємодії хромофорів, яке найяскравіше спостерігається в електронних спектрах ціанінових барвників. Зроблені квантово-хімічні розрахунки дали змогу знайти його ознаки також в електронній будові простіших органічних молекул. Учень Кіпріанова А.І. академік AH України Бабичев Ф.С. завідував кафедрою з 1971 до 1988 p.; він керував дослідженнями нових гетероциклів як біологічно активних сполук для медицини і сільського господарства. З 1988 р. кафедру органічної хімії очолив професор Корнілов М.Ю., а з 1998 року - член-кореспондент Національної академії наук України, професор Хиля В.П. З 2004 року кафедрою керує учень академіка Бабічева Ф. С. професор Юліан Михайлович Воловенко.

Кафедра органічної хімії є одною з провідних кафедр хімічного факультету. До її професорсько-викладацького складу входять 12 викладачів (5 професорів, 4 доценти та 3 асистенти). Професори кафедри викладають такі загальні курси для студентів хімічного факультету, як органічна хімія, загальна стереохімія, фізичні методи дослідження хімічних сполук, матеріалознавство. З ініціативи кафедри в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вперше в Україні було запроваджено викладання курсу загальної стереохімії для студентів хімічного факультету. Кафедра органічної хімії готує висококваліфікованих фахівців – бакалаврів, спеціалістів та магістрів за спеціалізаціями "органічна хімія" та "хімія природних сполук". Під час навчання студенти вивчають такі спецкурси, як стереохімія органічних сполук, хімія гетероциклічних сполук, хімія лікарських засобів, механізми органічних реакцій, квантова та комп’ютерна органічна хімія, асиметричний синтез, аналіз органічних та природних сполук, хімія білка, хімія вуглеводів, хімія низькомолекулярних біорегуляторів, біоорганічна хімія та біохімія, фізичні методи дослідження органічних та природних сполук, методологія органічного синтезу тощо. Практичну підготовку студенти отримують у лабораторіях зі спецпрактикумів з методів вилучення, синтезу та дослідження природних сполук, методів синтезу органічних сполук. Майбутні фахівці навчаються професійно користуватися комп’ютером в наукових дослідженнях та оформленні їх результатів. З перших курсів студенти активно залучаються до спільної наукової роботи з викладачами та науковими співробітниками кафедри, серед яких 6 докторів та 14 кандидатів хімічних наук, та які продовжують традиції наукової школи кафедри органічної хімії. Ця наукова школа була заснована 1944 року академіком Кіпріановим А.І. Пізніше її очолив віце-президент Академії наук України, академік Бабичев Ф.С. В 2001 р. кафедра разом з НАН України була організатором міжнародної конференції з хіміїї гетероциклів в м. Харкові, присвяченої пам’яті академіка Бабичева Ф.С. За час існування школи підготовлено сотні молодих спеціалістів – хіміків-органіків та кадрів найвищої кваліфікації – понад 70 кандидатів наук та 10 докторів наук за спеціальностями "органічна хімія" та "біоорганічна хімія". За останній період захистили докторські дисертації викладачі кафедри Комаров І.В. та Войтенко З.В. Про успіхи в науковій роботі студентів свідчать премії НАН України за студентські наукові роботи, якими відзначені роботи, що виконані під керівництвом проф. Корнілова М. Ю. (2002) та проф. Войтенко З. В. (2001). Наукові дослідження на кафедрі проводяться в галузі синтезу та вивчення фізико-хімічних властивостей нітрогено-, оксигено- та сульфуровмісних гетероциклічних сполук та аналогів природних гетероциклів – флавонів, ізофлавонів, хромонів, що знаходять практичне застосування в медичній практиці. Одним з нових наукових напрямків є розрахунки атомних кластерів – фулеренів, нанотрубок та інших атомних поверхонь за сучасними комп’ютерними програмами. Одним з результатів цієї роботи є видання монографії "Фулерени та інші ароматичні поверхні" (2005, Любчук Т.В., науковий редактор Корнілов М.Ю.). Останніми роками активно ведуться наукові дослідження в напрямі дизайну і синтезу флуоресцентних сенсорів та йонних індикаторів. Також проводиться робота в напрямку синтезу та використання в медицинській хімії нових неприродних амінокислот, зокрема, з флуоровмісними замісниками.

Останнім часом на кафедрі з’явилися сучасний спектрометр ЯМР на 400 МГц та рідинний хроматограф, перебудоване і відремонтоване приміщення загального практикуму з органічної хімії. Кафедра підтримує тісні наукові зв’язки з установами НАН України, зарубіжними університетами та науковими центрами в Росії, Білорусі, Туреччині, США, Великобританії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Ізраїлі. Науковці кафедри брали участь у виконанні спільних наукових проектів за програмами NATO та INTAS. Особливо тісні контакти існують з університетами Німеччини (Констанц, Карлсруе, Росток) та Франції (Тулуза, Страсбург), з якими здійснюється обмін викладачами, студентами та аспірантами. 2007 року відбулася 4 Міжнародна конференція "Київ-Тулуза". За результатами наукових досліджень кожного року викладачами, співробітниками, аспірантами та студентами кафедри друкуються десятки статей, в тому числі в міжнародних журналах, робляться доповіді на міжнародних та республіканських конференціях.

Викладачі кафедри плідно працюють над створенням підручників, навчальних посібників, словників та монографій. Останніми роками для студентів університетів ними було видано такі підручники, як "Ядерний магнітний резонанс у запитаннях та відповідях" (1995, Корнілов М.Ю., Туров О.В., Кляйнпетер Е., Борсдорф Р.), "Хімія лікарських засобів" (1992, 1997, Ковтуненко В.О.), "Загальна стереохімія" (2001, 2005, Ковтуненко В.О.). Для студентів також видано посібники з загального курсу органічної хімії: "Нуклеофільне заміщення при насиченому атомі вуглецю" (1997, Ковтуненко В.О., Іщенко В.В., Тилтін А.К.), "Синтези на основі магній- та цинк органічних сполук" (2004, Іщенко В.В., Ковтуненко В.О.), "Окиснення органічних сполук" (2007, Воловенко Ю.М., Воловненко Т.А.), "Кількісний елементний та функціональний аналіз органічних сполук" (2007, Воловенко Ю.М., Іщенко В.В.), "Аліфатичні аміни та амінування" (2007, Хиля О.В., Воловенко Ю.М.), "Ароматичні аміни та діазотування" (2007, Горічко М.В.), "Відновлення органічних сполук" (2007, Войтенко З.В.), "Сучасні методи органічного синтезу" для магістрів (2001, Комаров І.В., Корнілов М.Ю.). Викладачі кафедри створюють також посібники та підручники для середньої школи, зокрема "Основи біоорганічної хімії" (1996, Пивоваренко В.Г.), "Хімія. 10 клас" (2002, Попель П.П., Пивоваренко В.Г., Гордієнко О.В.), "Хімія. Навчальний посібник для учнів та абітурієнтів" (2003, Слободяник М.С., Гордієнко О.В., Корнілов М.Ю., Павленко В.О., Пономарьова В.В.). Під керівництвом проф. Корнілова М. Ю. кафедра брала участь у розробці питань сучасної української хімічної термінології та номенклатури (1994, Держстандарт України ДСТУ 2439-94 "Елементи хімічні та речовини прості", Корнілов М.Ю., Голуб О.А., Замковой В.І., Капшук А.В., Хабалашвілі Л.Т.; "Номенклатура органічних сполук. Алкани" (2001, Гордієнко О.В., Корнілов М.Ю., у співавторстві з викладачами НПУ ім. М. П. Драгоманова), а також створенні "Англо-українсько-російського словника з хімії" (1994, Корнілов М.Ю, Білодід О.І., Кисельова С.І., Давидова Н.О.).

Вагомий внесок в розвиток хімічної науки та освіти викладачів та співробітників кафедри було відзначено Державною премією України (1998, акад. НАН України Бабичев Ф.С., проф. Ковтуненко В.О., проф. Воловенко Ю.М.), преміями НАНУ імені Писаржевського (1985, акад. НАН України Бабичев Ф.С., проф. Ковтуненко В.О.), імені А.І. Кіпріанова (1995, акад. НАН України Бабичев Ф.С., проф. Ковтуненко В.О., к.х.н. Кисіль В.М.), премією імені Тараса Шевченка Київського університету (1996, доц. Пивоваренко В.Г.).

Кафедра фізичної хімії

Кафедра фізичної хімії була заснована у 1905 році учнем видатного російського фізико-хіміка І. О. Каблукова, вихованцем Московського університету О. В. Сперанським, який зосередив свої дослідження у галузі термодинаміки концентрованих розчинів. Результати своїх експериментальних досліджень він представив у дисертаційній роботі "Вивчення пружностей пари насичених розчинів" (1910 р.), в якій вивів закономірну залежність між розчинністю, точкою кипіння насиченого розчину та його кріогідратною температурою. О. В. Сперанський був автором відомого "Краткого курса химии", "Курса физической химии" та багатьох наукових статей.

У довоєнний період (з 1933 року) на кафедрі фізичної хімії під керівництвом професора К. П. Волкова було проведено ряд досліджень з коагуляції органзолей електролітами. Відомі також роботи К. П. Волкова з термічної дисоціації ізоморфних сумішей кристалогідратів, а також з адсорбції сильних електролітів омідненими вугільними поверхнями.

У 1944 році кафедру очолив професор (пізніше академік АН УРСР, Герой соціалістичної праці, лауреат Державних премій СРСР та УРСР) І.М. Францевич – вчений із світовим ім'ям. Наукова діяльність І.М. Францевича була пов'язана з широким колом питань теоретичної фізичної хімії та з її прикладними аспектами, зокрема, матеріалознавством, сплавами спецпризначення, фізико-хімією поверхневих явищ та адсорбційних шарів, кінетикою каталітичних процесів, корозією. Дослідження І.М. Францевича з електрохімії, хімії поверхневих явищ, металургії, металофізики широко відомі за межами колишнього Радянського союзу. З його ініціативи було створено Інститут проблем матеріалознавства АН УРСР. І.М.Францевич є автором і співавтором 20 монографій.

У 1953 – 1960 рр. кафедра під керівництвом професора, академіка АН УРСР В.Н. Єременка зосередила основну увагу на проблемі пошуку конструкційних матеріалів для сучасної техніки. В. Н. Єременко розробив теорію змочування рідкими металами поверхні твердих тіл. Значне місце в його діяльності займають дослідження з термодинаміки твердих і рідких сплавів, вивчення рівноваг у гетерогенних системах. Академік АН УССР В. Н. Єременко є автором семи монографій, двічі удостоєний Державної премії УРСР.

У 1960 – 1965 рр. кафедру фізичної хімії очолював професор М. В. Товбін. В цей період було закладено початок робіт з фізико-хімії поверхневих явищ, гетерогенного каталізу, аеродисперсних систем. Розвинулись уявлення про мікро-неоднорідність поверхні твердого тіла і його мозаїчну будову, про роль структурного фактору й поліморфних перетворень в гетерогенному каталізі тощо. Підручник М.В. Товбіна "Фізична хімія" (1975) стоїть в ряду кращих серед вітчизняних та зарубіжних курсів з цієї дисципліни.

З 1965 по 1987 роки на кафедрі фізичної хімії під керівництвом лауреата Державної премії УРСР професора Г. І. Баталіна виконано великий цикл робіт з вивчення зв’язку між термодинамікою і структурою металічних та оксидних систем; започатковано дослідження тонких плівок та конденсатів, одержаних методом електронно-променевого випаровування. Г.І. Баталін широко відомий як автор навчальних посібників "Сборник примеров и задач по физической химии" (1960), "Расчеты по физической химии" (1977) які сприяли розвитку фізико-хімічної освіти в СРСР та Україні. З 1988 року по 2005 рік час кафедру фізичної хімії очолював д.х.н., професор Яцимирський В.К., Соросівський професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Під його керівництвом вивчено широкий спектр перспективних каталітичних систем (багатокомпонентні металічні та оксидні системи, нанесені каталізатори, прищеплені комплекси тощо) в газофазних реакціях за участю малих молекул, на базі каталітичних досліджень створено високочутливі сенсори газів, розвивається новий науковий напрямок – кластерний каталіз. Є автором широко відомого в СРСР підручника К.Б. Яцимирский, В.К. Яцимирский "Химическая связь" (1975) (друге видання – "Хімічний зв’язок",1997), навчальних посібників "Фізична хімія рівноважних систем" (1992), "Фізична хімія процесів"(1999), підручника "Фізична хімія" (2007).

Наведемо стислий огляд найважливіших наукових результатів, отриманих співробітниками кафедри фізичної хімії упродовж минулих років.

Проведено комплексне дослідження взаємодії газових молекул з поверхнею твердих тіл, зокрема, сплавів. Показано, що активними ділянками для каталітичного синтезу аміаку є кластери, що розташовані у місцях із зниженою густиною атомів. На багатьох прикладах доведена роль гетерогенності і поліморфізму в адсорбційно-каталітичних властивостях сплавів; відкрите явище мікрогетерогенності в сплавах. В галузі екологічного каталізу вивчено детальний механізм реакцій окиснення малих молекул (СО, H2, CH4) на масивних та нанесених металічних каталізаторах, показано суттєвий вплив гетерогенного-гомогенного механізму на перебіг цих реакцій. На багатьох прикладах проілюстровано роль кластерної моделі в гетерогенному каталізі. Вивчено каталітичну активність в ряді redoх-реакцій нового класу сполук – кластерних поліядерних комплексів. Вивчаються нові класи металвмісних каталітичних систем (проф. Яцимирський В.К., проф. Іщенко О.В., доц. Забуга В.Я., доц. Бударін В.Л., доц. Олексенко Л.П., с.н.с. Болдирєва Н.О., с.н.с. Цапюк Г.Г., доц. Діюк В.Е., доц. Болдирєва О.Ю.).

Проводяться роботи із створення адсорбційно-напівпровідникових сенсорів газів та приладів на їхній основі, досліджено механізми реакцій окиснення на каталізаторах-сенсорах, на базі напівпровідникових сенсорів створено деякі газоаналітичні прилади, які неодноразово демонструвались на Міжнародних тематичних виставках (проф. Яцимирський В.К., с.н.с Максимович Н.П.).

Проведено численні дослідження структури рідких металів, бінарних металічних розплавів, оксидних систем. Встановлено, що для елементів з рихлою упаковкою атомів в твердому стані (Ge, Si тощо) структура в рідкому стані формується на основі кристалічної модифікації, стабільної в твердому стані при високому тиску. Реалізовано сучасні методики аналізу структури невпорядкованих систем з використанням статистичних методів. (проф. Казіміров В.П., д.х.н. Сокольский В.І., ас. Роїк О.С.).

В широких інтервалах температур і концентрацій вперше визначено термодинамічні функції широкого кола бінарних і потрійних металічних систем на основі алюмінію, германію, кремнію, виявлено та проаналізовано закономірності їх зміни в залежності від природи компонентів; розроблено обчислювальні методики для отримання термодинамічних функцій в багатокомпонентних сплавах. Результати досліджень увійшли до міжнародних наукових видань та міжнародних баз даних (проф. Бєлобородова О.А., проф. Судавцова В.С., с.н.с. Зіневич Т.Н., с.н.с. Котова Н.В., доц. Усенко Н.І.).

Розроблено теоретичні основи механізму впливу неіоногенних водорозчинних полімерів на електроповерхневі властивості і агрегативну стійкість грубодисперсних систем (проф. Єременко Б.В., доц. Малишева М.Л., с.н.с. Безугла Т.Н.).

Авторські колективи за участю вчених кафедри двічі були удостоєні Державної премії України: в 1985 р. колектив за участю професорів Г.І.Баталіна та О.А.Бєлобородової отримав Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл робіт "Дослідження з хімічної термодинаміки металічних сплавів і тугоплавких сполук", а в 2003 р. професор В.К. Яцимирський став лауреатом Державної премії України за роботи в галузі гетерогенного каталіза.

Серед опублікованих монографій: Товбин М.В., Забуга В.Я., Яцимирский В.К. "Каталитические свойства сплавов в реакции синтеза амиака" (1974); Баталин Г.И., Белобородова Е.А., Казимиров В.П. "Термодинамика и строение жидких сплавов на основе алюминия" (1983); В.В. Гончарук, Г.Л. Камалов, Г.А. Ковтун, Е.С. Рудаков, В.К. Яцимирський "Катализ. Механизмы гетерогенного и гомогенного катализа, кластерные подходы" (2002); Шпак А.Г., Сокольский В.Э., Казимиров В.П., Смык Ю.В. "Особенности структуры расплавов оксидных систем" (2003); Судавцова В.С. "Термодинаміка металургійних і зварювальних сплавів" (2005).

Представниками наукової школи заснованої академіком Францевичем І.М. на кафедрі фізичної хімії захищено 14 докторських та більше 80 кандидатських дисертацій.

В 2005 році кафедру очолив д.х.н. професор І.О. Фрицький Під його керівництвом на кафедрі розпочато дослідження в області біофізичної хімїї та магнетохімії, розробляються методи одержання та досліджуються властивості нових молекулярних магнітних матеріалів.

Кафедра хімії високомолекулярних сполук

У 1963 р. на хімічному факультеті було засновано кафедру хімії мономерів та полімерів. Очолив її професор В.Я. Починок, під керівництвом якого досліджувалися синтез та властивості світлочутливих сполук. Ці дослідження стали основою створення полімерних і композиційних матеріалів для безсрібних способів запису інформації і були відзначені Державною премією України в 1970 р. Значний інтерес для різних галузей техніки мають дослідження, які проводяться на кафедрі з метою створення матеріалів для фотополімеризуючих композицій що застосовуються в поліграфії як негативні фоторезисти. Нові тверді мономери виявилися придатними для фотополімерізації фотозшивання і ефективними для внутрішньоланцюгової модифікації полімерних матеріалів. Окрім традиційних напрямків на кафедрі ведуться дослідження в галузі біологічно-активних сполук та поліамфолітів, полімерних електролітів для хімічних джерел струму, а також плазмохімічної модифікації полімерних матеріалів. За роки існування кафедри накопичено унікальний досвід створення реєструючих середовищ для везикулярного, термопластичного та фототермопластичного запису інформації, голографії та електронографії. Проведено ґрунтовні дослідження реології, фотопровідності та фотохімії тонких олігомерних і полімерних плівок. Більшість розробок впроваджено в різні галузі народного господарства.

Одночасно, у 1965 р. на базі науково-дослідної лабораторії наповнених полімерів кафедри фізичної хімії хімічного факультету, була створена кафедра фізико-хімії полімерів і колоїдів, яку очолив проф. Усков І.О. Дослідження проводились за двома основними напрямками, а саме: вивчення впливу наповнювачів на структуру полімерів що кристалізуються (група проф. Соломко В.П.), та на структуру аморфних полімерів (група проф. Ускова І.О.). Надалі дослідження були розширені на потрійні системи за участю полімерів, наповнювачів і пластифікаторів; очолював цей напрямок проф. Нижник В.В. На цій основі були розроблені полімерні композиції, які знайшли застосування як конструкційні матеріали, магнітні носії запису інформації, антифрикційні та образивні матеріали, а також волокна із специфічними властивостями. З приходом на кафедру проф. Єременко Б.В. почали розвиватись дослідження в області колоїдної і полімерної хімії за напрямком – адсорбція полімерів і електроповерхневі явища на кордоні розподілу фаз, природа стійкості та механізм коагуляції полімервмісних дисперсних систем. На початку 70-х років проф. Усков І.О. започаткував новий науковий напрямок по розробці синтетичних аналогів біополімерів з підвищеною гідродинамічною активністю і флокулюючою здатністю. Пізніше, в межах об’єднаної кафедри хімії високомолекулярних сполук, роботи в цьому напрямку були продовжені групою проф. Желтоножської Т.Б. і завершились створенням високоефективних вітчизняних флокулянтів "Unicomfloc", які пройшли успішні випробування в процесах коагуляційно-флокуляційного очищення природної води на багатьох водопровідних станціях України.

У 1993 р. на базі кафедр хімії мономерів та полімерів, фізико-хімії полімерів та колоїдів створено нову кафедру — хімії високомолекулярних сполук (завідувач проф.В.Г.Сиромятников). З 2003 року кафедру очолює професор О.Ю.Колендо.

За час існування окремих кафедр, а потім об’єднаної кафедри хімії високомолекулярних сполук було захищено 5 докторських та більше 30 кандидатських дисертацій за спеціальністю "хімія високомолекулярних сполук". Десятки спеціалістів вищої кваліфікації за цією спеціальністю було підготовлено на кафедрі (єдиній в Україні) для наукових і вищих учбових закладів України та інших держав. Наукові дослідження на кафедрі хімії високомолекулярних сполук продовжуються у традиційному для неї напрямку – створення полімерів спеціального призначення. Це полімери для мікроелектроніки, фоторезистних технологій, полімерні фотонапівпровідники, полімерні тверді електроліти, світлочутливі полімери та композиції, біологічно активні полімери, поліелектроліти, інтер- та інтрамолекулярні полікомплекси та флокулянти для очищення води. За цикл наукових праць "Наукові основи створення фоточутливих олігомерних матеріалів і методів реєстрації оптичної інформації та їх використання у наукоємних технологіях" співробітникам кафедри В.Г. Сиромятнікову, Ю.П. Гетьманчуку та М.Г. Кувшинському присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки (1996).